Нещодавно науковий співробітник науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем УжНУ Роман Кіш повернувся з Непалу. Саме з цього приводу ми й вирішили з ним поспілкуватися.

   • Пане Романе, з якою метою вирушили в цю наукову розвідку?

– Це була перша українська ботанічна експедиція в Гімалаї, орієнтована на ознайомлення з рослинним покривом цього гірського регіону. Для дослідників, які вивчають природу і робота яких вимагає польових досліджень – географів, геологів, біологів, – уже важливим є побачити, познайомитись, попрацювати в різних регіонах, не зациклюючись на дослідженнях однієї місцевості. Це дозволяє інакше подивитися на природні об’єкти та процеси, надає нове розуміння природних явищ і взаємозв’язків та розширює фаховий кругозір. Учасники маршруту багато років працюють у Карпатах, тому нам був цікавий інший гірський регіон, де до того ж гірські особливості виражені більш яскраво. Також ми планували зібрати деякий колекційний матеріал.

• Де саме Вам удалося побувати?

– Наш шлях пролягав до Національного парку Ланґтанґ – гірської місцевості Центрального Непалу на північ від столиці Катманду, що межує з Китаєм, а сам маршрут мав пройти по долині річки (р. Ланґтанґ Кгола), що протікає в підніжжі найвищого в цьому регіоні піка Ланґтанґ Лірунґ (Langtang Lirung) з висотою 7227 м над рівнем моря. Регіон Гімалаїв характеризується мусонним кліматом, тому подорожі туди варто планувати на весняно-осінній період, оскільки влітку переважає дощова, хмарна погода, а взимку, незважаючи на субтропічні широти, в горах – сувора зима.

• І які результати принесла розвідка? Що цікавого побачили?

– Спочатку дорога проходила по субтропічній зоні з цікавою та малознайомою нам рослинністю з вічнозеленими деревами, папоротями-епіфітами. Закінчувався сухий сезон, і тому територія, особливо прогріті схили без деревної рослинності, нагадували наш вигорілий у кінці літа південь. Дещо вище (з висоти 2100–2200 м н. р. м.) розпочиналася зона листопадних лісів, перший ярус яких часто формували високорослі тсуги (хвойне дерево з чудовою щільною деревиною, аналог нашої ялинки – Tsuga dumosa), під яким у другому ярусі росли численні види дубів, кленів, окремі види деревних рододендронів та ін. Саме тут, серед прогалин гірських хребтів, ми побачили засніжені снігові вершини високогірних Гімалаїв. Ще вище на краю субальпійської зони їх заступала береза (досить вирубана місцевим населенням для опалення) з рододендронами. І насамкінець – субальпійська зона, яка впиралася у вічні сніги скелястих засніжених піків, що кільцем оточували долину. Тут, в селі Кянджін Гомба (Kyanjin Gumba), зупинилися на кілька днів та зробили низку радіальних маршрутів угору по струмках для ознайомлення з фауною та рослинністю місцевості. Перший маршрут в околицях самого села подарував незабутню за красою картину величезних білих та рожевих квітучих рододендронів на фоні гірських озерець та засніжених скелястих вершин. Ще один день – підйом на гору Кянджін Рі (Kyanjin Ri) 4773 м н.р.м., яка в цей час була без снігу. Тут спромоглися піднятися до висоти 4600 м н. р. м., де спостерігали засніжені вершини Гімалаїв на чолі з семитисячником Ланґтанґ Лірунґ.

• Що найбільше вразило в цій експедиції?

– Там ми побачили протилежний бік планети – як у природно-географічному вимірі, так і в культурно-релігійному, ментальному, історичному аспектах. Цікавило та вражало все побачене. Перше знайомство почалося після прибуття до столиці Катманду. Калейдоскоп густого потоку автомобілів майже незнайомих марок (індійського, японського, китайського виробництва) та неймовірної кількості двоколісного, переважно мототранспорту, незвичний лівосторонній рух, какофонія автосигналів, яскрава жіноча національна одежа, незнайомі вивіски та реклама мовою непалі (на основі санскриту, де інакше позначаються навіть цифри), зовсім інша архітектура: як приміських будиночків-котеджів (яких у передмісті дуже багато – від убогих до розкішних), так і міської забудови. В готелі – перше знайомство з місцевою кухнею. Загалом непальська кухня дуже подібна до індійської: переважають страви рослинного походження, більшість з них багатокомпонентні, з використанням різних видів місцевих рослин. Усі страви щедро здобрені великою кількістю різноманітних спецій, зазвичай дуже гострих.

• Розкажіть про побут непальців. Напевно, багато незвичного було?

– У місцевості, де ми подорожували, проживає народність таманг. Більшість жителів одягнуті в національні, багато оздоблені костюми. Особливо ошатно одягнуті жінки: навіть під час роботи в чистих сукнях з інкрустованими прикрасами (намиста, сережки, персні, пояси). Здивувала працелюбність горян – не бачив людей, які би просто тинялися без роботи. Відпочинком у них є неважка робота – перебирання, пересипання врожаю, хатня робота. Працюють разом із сонцем. За таким графіком працюють й каменярі, які зводять двоповерхові будівлі насухо без розчину.

Окрема тема – це носильники. Неодноразово бачили вервечку мулів, де кожен мул ніс два мішки з цементом, і так само позаду по два мішки з цементом несли носильники. Або цілі каравани носильників-чоловіків (рідко – навіть жінки) несуть дошки для будівництва, причому кожен несе 6-7 (а то й більше) свіжовитесаних дощок (до речі, всі операції обробки деревини, в т.ч. і спилювання дерев – вручну, без бензопил) тсуги з дуже важкою щільною деревиною 35 мм завтовшки, 30-40 см завширшки та 3 м завдовжки. Це несуть на плечах, однак пас, на який припадає головний вантаж, натягується на голову. Двори та вулички в селах викладені плоским каменем, тому навіть у дощ багнюки немає. Будиночки завжди двоповерхові – нижній поверх для господарських приміщень, худоби, можлива тут і кухня, а верхній поверх – для проживання. Вікна та двері часто виконані з різьбою, на окремих дверях вирізьблені цілі сцени на тематику буддизму.

• А чим у Непалі зазвичай займаються люди?

– Тут населення переважно зайняте в сільському господарстві та дрібному виробництві. Що ж до сільського господарства, то на рівнинних прирічкових терасах із субтропічним кліматом зеленіли поля рису, рідше городини, вище майже всі схили використані під тераси з кукурудзою, яку ще вище в горах замінював ячмінь. Особливо були вражені використанням земель у гірських регіонах – навіть надзвичайно круті схили, на яких у Карпатах навіть не випасають, тут терасовані й засаджені. Вражала й доглянутість полів, без закинутих земель, хоча майже всі операції з догляду місцеве населення проводить вручну, часто за цим заняттям бачили жінок.

• Оскільки Непал – гірська країна, то з дорогами там, напевно, кепсько? Чи краще, аніж у нас?

– У Непалі чудові гірські дороги, без ям, хоча і страшенно важкі через нескінченні повороти й постійні серпантини. Від селища Сяфру Бесі (Shyaphru Besi) на висоті 1460 м н. р. м. розпочинався наш маршрут підйому по долині (що проходить майже строго із заходу на схід) близько 45–50 км завдовжки та з перепадом більше 2000 м по вертикалі. Дорога – це, по суті, широка пішохідна стежка вздовж річки, по якій часто йдуть каравани низькорослих коників, мулів, а вище – вервечки яків з різноманітною поклажею та носильники з місцевого населення. Долина місцями звужується до вузького каньйону з високими скелястими стрімкими схилами, де для проходу в скелях прорубані акуратні східці, іноді на кількасот метрову висоту (саме через вузькість долини тут важко і затратно будувати автодорогу). Далі долина розширюється й у високогір’ї може сягати кількох кілометрів, однак схили гір майже всюди надзвичайно круті.

• Чи рекомендували б Ви нашим земляками подорож до цього віддаленого та екзотичного куточка Землі?

– Нині наші співвітчизники постійно прокладають дороги до найвіддаленіших куточків, тим більше, що відвідини більшості країн, які розвиваються, не є вже й такими дорогими. Перебування в розміщеній поряд Європі коштуватиме куди дорожче, ніж у далекій екзотичній країні. Світ розвивається, глобалізується, старожитності з віддалених місцевостей зникають, збільшуються потоки туристів – і колись недоступна «глухоманія» перетворюється у готельне містечко. Знаю, що в багатьох є мрія відвідати таємничі Гімалаї – рекомендую не відкладати цю мрію в довгу шухляду. Ну і обов’язково прихопіть хороший фотоапарат, щоб самим згодом вірити в те, що ви це бачили!

_x_Polus1 _x_Polus2 _x_Polus3 _x_Polus4 _x_Polus5 _x_Polus6 _x_Polus7 _x_Polus8 _x_Polus9