Василь Кепич

Тема гуртожитку час від часу привертає увагу широкої громадськості: багатьом цікаво, як живеться в студмістечку УжНУ, що там змінюється. Про це та про плани щодо ремонтів розповів директор студмістечка Василь Кепич

• Торік університет профінансував кілька значних ремонтів, серед яких і санвузли в гуртожитку № 2. Що зроблено в студмістечку від початку цього, 2016, року?

– Відповідно до спільного проекту Національного банку Угорщини та Ужгородського національного університету відремонтовано шостий житловий поверх у гуртожитку № 4 (сторона А). Хочу наголосити, що в нових блоках живуть громадяни України – переважно студенти гуманітарно-природничого факультету, факультету міжнародних відносин, а також студенти інших факультетів: інженерно-технічного, інформаційних технологій, міжнародної політики, менеджменту та бізнесу. На цей капітальний ремонт виш виділив мільйон 300 тисяч гривень. Також відбуваються поточні ремонти, зокрема заміна аварійних стояків.

• Що заплановано на цей рік у Студмістечку УжНУ?

– По-перше, це капітальний ремонт п’ятого поверху гуртожитку № 4, сторони А, тобто під щойно відремонтованим. По-друге, замінимо п’ять стояків по всій висоті шести поверхів над книгосховищем. Це приблизно ще 50 блоків, де вже не буде проблем з протіканням труб та подібних аварій. По-третє, поставимо надсучасний модуль між гуртожитками № 1, 2, 3. Він буде забезпечувати ці корпуси гарячою водою і теплом. Це буде власність університету, бо досі ці гуртожитки обслуговуються приватною котельнею.

Ми запланували більше робіт – заміну водостічних мереж усіх чотирьох гуртожитків, капітальний ремонт даху та водомереж п’ятого гуртожитку, всіх вікон місць загального користування тощо. Але мусимо розуміти, що бюджет університету, який розташовується в 55 корпусах-об’єктах, з яких лише 5 – це будівлі гуртожитку, не безрозмірний. Тому лише ці три великі проекти будуть профінансовані.

Виявляється, що з року здачі корпусу гуртожитку № 4 (а це 1974 рік) капітальний ремонт не робився, не замінювалися водо-, електромережі, стічні труби тощо.Через це маємо аварії, маємо мокрі стіни й грибки в кімнатах, коридорах. Навіть побілки та косметичні ремонти тут малоефективні. Треба ліквідувати причину, потім – наслідки.

• Це плани щодо капітальному ремонту, а як із поточними роботами?

– Вже закупили будматеріалів для поточного ремонту на суму понад сім тисяч гривень. Крім цього, куплено на 12 тис. грн дрібних деталей – вмикачі, лампочки, замки, дверні ручки тощо. Додатково також виділено 20 тисяч на заміну аварійного стояка, зрушеного під час капітального ремонту шостого поверху, тому й затопило комендантську та деякі інші кімнати.

• Яка ситуація із дисципліною та порядком у студмістечку? Чи висиляєте за грубі порушення?

– Попереджень менше не стало, але ситуація трохи покращилася. Мусите розуміти: у гуртожитках проживає понад три тисячі студентів. Менше нищать майно, трохи вихованіші стали. Проте як палили, так і палять, хоч це категорично заборонено на території студмістечка. Постійно наголошую, що курити в корпусі заборонено. До речі, маємо показовий приклад, коли нещодавно від недопалка загорілася кухня. Традиційно за порушення – догана, попередження про виселення, виселення. Також залучаємо до громадських робіт у перших двох випадках. Із вересня вже виселено 28 студентів. Це стало уроком для сусідів: стали боятися виселення. тож готові йти на громадські роботи.

• Відомо, що далі ледачі студенти викидають сміття із вікон. Чи не плануєте через це внести зміни до положення про студмістечко й таких студентів відразу виселяти?

– І так багато виселяємо. Карати за сміття з вікон треба, але поки вносити зміни до положення не будемо. Якщо два рази зловлю під час куріння – виселяю. Більше 450 студентів вже мають догани чи попередження про виселення. З них 130 внесені до списку непоселення на наступний навчальний рік. Ще понад 130 рекомендовані на непоселення, тож їх долю вирішать на факультетах вже у серпні.

• Чи думаєте вже про наступне поселення? Будуть якісь зміни?

– Загалом змін у процедурі не буде. Не можемо поселити людей. доки не побачать кімнату. Не можна продавати кота в мішку: я знаю, що там не єврокімнати. А платити за проживання будуть лише після того, як побачать житло. Всі мусять розуміти дві речі. Перше – не можна відразу зробити ремонт в усіх кімнатах, бо це мільярди. Друге – всіх неможливо поселити, бо в час здачі останнього корпусу гуртожитку в університеті було сім факультетів, а тепер 21. Я зацікавлений у тому, щоб студенти жили добре.

Розмовляла Іванка Когутич