Останній зимовий місяць студенти-філологи зазвичай проводять на педагогічній практиці – україністи, русисти та словакісти – у школах та виші, журналісти – на телебаченні та в університеті. Ця пора є однією з найцікавіших у студентському житті четверто- та п’ятокурсників. Які емоції та враження вони мали за цей час, ми розпитали у студентів-практикантів усіх відділень.

Всі четвертокурсники, крім журналістів, уперше мають змогу спробувати себе в ролі педагога у школі: провести з десяток уроків, виховну годину, перевірити учнівські зошити та багато іншого. Одне слово, відчути, як це – бути вчителем. Єдина відмінність – у викладанні предметів.

Мар’яна Козик з українського відділення провела вже близько 10 уроків у 7 та 8 класах УЗОШ № 6 імені В. Ґренджі-Донського. Дівчина стверджує, що ця робота їй подобається, хоч і нервувала трохи перед уроками. «Рада, коли в очах учнів є інтерес до того, що ти розказуєш. Діти такі доброзичливі, дружелюбні, щирі», – каже студентка. Хоч практика ще не завершилася, Мар’яна вже переконалася, що на філфак прийшла недаремно, не помилилася із вибором професії – учительство їй подобається.

Четвертокурсниця-русистка Марина Кучак уже також спробувала провести уроки й з російської мови, й зі світової літератури. Дівчина дивується досить високому рівню знань учнів. Каже, що їй подобається робота із школярами.

Студенти-журналісти упродовж місяця мають спробувати свої сили на телебаченні, вдосконалити вміння робити інформаційні сюжети, авторські програми, попрацювати в кадрі...

Четвертокурсниця Анна Малахова стверджує, що вона не тільки закріпила здобуті навички, але й здобула неабиякий досвід. Дівчина проходить практику в редакції художньо-публіцистичних програм на обласному телеканалі, вже зробила і провела авторську програму «Арт-простір». Студентка каже, що саме авторські проекти їй вдаються легше, і це дівчині подобається.

У цей час проходять практику й студенти-магістранти всіх відділень. Крім чотирьох тижнів у школі, вони ще два тижні спробували викладати й у виші – читати лекції, проводити практичні заняття.

П’ятикурсник-словакіст Андрій Мигаль каже, що майже не виникало з цим проблем, бо впродовж п’яти років могли спостерігати за роботою своїх викладачів, добре ознайомлені із системою освіти. Чи не єдине, над чим треба було більше потрудитися – підготовка до лекцій і практичних. Порівнявши учительство і викладацьку діяльність, стверджує, що останнє набагато легше.

Після цікавої практики четвертокурсники повернуться до навчання, а для п’ятикурсників почнеться наступна практика – переддипломна.

Іванка Когутич